1. Відрізнятися одне від одного, мати відмінні риси, властивості; бути несхожим.
2. Бути помітним, виділятися серед інших; кидатися в очі.
3. Розпізнаватися, бути поміченим (переважно про зір, слух тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Відрізнятися одне від одного, мати відмінні риси, властивості; бути несхожим.
2. Бути помітним, виділятися серед інших; кидатися в очі.
3. Розпізнаватися, бути поміченим (переважно про зір, слух тощо).
Приклад 1:
Замовлення на її “суху” продукцію почали різко розрізнятися (“стрибати”) по тижнях (рис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Так, наприклад, електрони з однаковими квантовими числами n, l і m повинні обов’язково розрізнятися спинами. Якщо головне квантове число дорівнює n, то згідно з принципом Паулі максимальне число електронів N на цьому рівні повинно бути N = 2 n2, де n – номер рівня.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”