Значення
-
(від дієслова “розрішити”) такий, що отримав дозвіл, санкцію на щось; дозволений, санкціонований офіційним рішенням уповноваженого органу, особи чи інстанції.
-
(у спеціальному вживанні, перев. про документ) такий, що має юридичну силу, підтверджує право на щось або дозвіл щось зробити; завірений, затверджений належним чином.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розрішений, р. розрішеного, д. розрішеному, з. розрішеного, о. розрішеним, м. розрішенім, к. розрішений