розрадник

[rozrɑdnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Той, хто розраджує, втішає, приносить розраду; утішитель.

  2. Заст. Назва однієї з книг Святого Письма (Старого Заповіту), яка в інших перекладах має назву “Книга пророка Ісаї”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розрадник, р. розрадника, д. розрадникові, з. розрадника, о. розрадником, м. розрадникові, к. розраднику

Більше записів