1. Той, хто розраджує, втішає, приносить розраду; утішитель.
2. Заст. Назва однієї з книг Святого Письма (Старого Заповіту), яка в інших перекладах має назву “Книга пророка Ісаї”.
розрадник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |