розпитувач

[rozpɪtuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Особа, яка ставить запитання з метою отримання інформації, зокрема під час допиту, опитування або бесіди.

  2. Пристрій або технічний засіб, призначений для автоматичного збору, обробки або передачі даних шляхом запитів у певній системі.

  3. У комп’ютерних технологіях — програма, модуль або скрипт, що виконує функції опитування інших систем, пристроїв або мережевих вузлів для отримання їхнього стану, конфігурації або інших даних.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпитувач, р. розпитувача, д. розпитувачеві, з. розпитувача, о. розпитувачем, м. розпитувачеві, к. розпитувачу

Більше записів