Значення
-
Рідка їжа, напій, яким живляться немовлята та хворі люди; те саме, що пожива.
-
Розчин чогось у воді або іншій рідині, призначений для пиття, вживання всередину.
-
(переносно) Те, що сприяє духовному зростанню, розвитку; джерело знань, натхнення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпиток, р. розпитку, д. розпиткові, з. розпиток, о. розпитком, м. розпиткові, к. розпитку