1. Докладно запитати про щось, вивідати, дізнатися шляхом розпитування.
2. Розмовляючи, поставити багато питань комусь, щоб отримати відомості, з’ясувати щось.
3. (розм.) Витратити, вичерпати щось запитуючи (наприклад, усі гроші на поради).
розпитати
Буква
Приклади:
Приклад 1:
97 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ великих шведок, які його зупинили, аби про щось розпитати (з властивою шведкам неуважністю прийнявши Респондента за венеційця). Рівно п’ять з половиною хвилин Респондент дурив їх, вдаючи, ніби говорить по-італійськи (у відповідь на що шведки лунко і заклично сміялися).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Ходи сюди, не лякайся… Вийди, Катре, з хати: Я щось маю розпитати, Дещо розказати». Вийшла з хати Катерина, А Марко схилився До наймички у гiлови.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 3:
Хоч би розпитати кого про його, хоч би довiдатися — де вiн, що вiн? Незабаром на селi почали розказувати, що Романа в городi нема, що вiн покинув свiй край зовсiм, а поїхав на службу в той город, де був солдатом.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”