розпис

1. Дія за значенням дієслова «розписувати»; нанесення візерунків, орнаментів, зображень на поверхню чого-небудь.

2. Художнє оздоблення, прикраса (стін, стель, предметів побуту тощо) візерунками, орнаментами, фігурними зображеннями.

3. Підпис, власноручне написання прізвища під документом, що засвідчує згоду з його змістом або автентичність.

4. Перелік, список чого-небудь (наприклад, видатків, майна), оформлений як офіційний документ.

5. У мистецтві — стилістично єдиний комплекс художніх зображень (фресок, мозаїк тощо) на стінах, склепіннях будівель, переважно культових.

Приклади вживання

Приклад 1:
Зроблю лиш розпис іменам Убитих воїнів на полі І згинувших тут по неволі Для примхи їх князьків душам. На сей баталії пропали: Цетаг, Танаїс і Толон; Од рук Енеєвих лежали.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |