Значення
-
Вести розпусне, аморальне життя; віддаватися розпусті, розвагам та задоволенням, часто сексуального характеру, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі.
-
Дозволяти собі надмірність, нестриманість у вчинках, поведінці або насолодах; бути розбещеним, недисциплінованим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розпусничаю, ти розпусничаєш, він розпусничає, ми розпусничаємо, ви розпусничаєте, вони розпусничають