1. Властивість за значенням прикметника “розпуклий”; стан, коли щось має опуклу, випуклу форму, виступає над поверхнею.
2. (у геології) Тектонічна структура у вигляді широкого пологого підняття пластів гірських порід, протилежна роздолу.
Словник Української
Буква
1. Властивість за значенням прикметника “розпуклий”; стан, коли щось має опуклу, випуклу форму, виступає над поверхнею.
2. (у геології) Тектонічна структура у вигляді широкого пологого підняття пластів гірських порід, протилежна роздолу.