Значення
-
Який виражає розпач, надзвичайну тривогу, відчай; сповнений розпачу.
-
Який свідчить про відсутність надії на щось добре; безвихідний, безнадійний.
-
Який діє, поводиться, не розраховуючи на успіх, на щасливий результат; відчайдушний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпучний, р. розпучного, д. розпучному, з. розпучного, о. розпучним, м. розпучнім, к. розпучний