Значення
-
Стан крайнього занепаду духу, безнадійності, повного відчаю; відчай.
-
Рішучість, сміливість, що виникають у стані відчаю; відчайдушність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпучність, р. розпучності, д. розпучності, з. розпучність, о. розпучністю, м. розпучності, к. розпучносте