розпучливо

1. У спосіб, що виражає розпач, глибоке відчайдушне почуття; з відчаєм, безнадійно.

2. Надмірно, надзвичайно, до крайнього ступеня (про інтенсивність дії або стану).

Приклади:

Приклад 1:
По них блукали розпучливо очі тих, що мали щастя припасти до ґрат… Обрії були заставлені сизими, фіалковими, синіми пасмами гір та гребенястих лісів. Блакитні широкі до­лини розстелялись і крутились казково, вкриті буйними травами, квітами, свічадами озер… Дивна якась, небез­печна, фантастична країна.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”