1. Який був випрямлений, набув прямого положення чи форми після попереднього зігнутого, зігнутого стану.
2. (перен.) Який став вільним, звільнився від внутрішніх обмежень, комплексу, напруги; розкріпачений, розкутий.
розпрямлений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |