розправляння

[rozprɑʋljɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “розправляти” — надання чомусь прямої, розгорнутої форми; випрямлення, розгортання чогось зігнутого, зім’ятого або згорнутого.

  2. (перен.) Вільне, нічим не стримане виявлення, здійснення чого-небудь (наприклад, почуттів, бажань, намірів).

  3. (заст.) Розгляд, вирішення справи; здійснення розправи (у значенні покарання, розплати).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розправляння, р. розправляння, д. розправлянню, з. розправляння, о. розправлянням, м. розправлянні, к. розправляння

Більше записів