Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова розплатитися; відплата, помста за заподіяну шкоду, образу тощо.
2. Те саме, що розплачування; дія за значенням дієслова розплачувати.
3. Розрахунок, сплата боргу або виконання фінансових зобов’язань.
4. Перен. Суворе покарання, кара за вчинки, часто неминуча.
Приклад 1:
Тагда так само по підлозі були розбросані пакєти з чіпсами і не тіль ки — така ото розплата за незграбну страсть, яка всьо равно закін чилась уборкою да суєтою. Васілій Петрович від цього спогаду пойожився, — і він одлетів восвоясі, наче скурена сігарєта.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”