розплакатися

[rozplɑkɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. Раптово почати плакати, часто після короткого здержування, дати волю сльозам через сильне емоційне переживання (сум, розпач, жаль, а іноді й радість).

  2. Розпочати плач тривалий за часом або інтенсивний за силою вияву.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розплачуся, ти розплачешся, він розплачеться, ми розплачемося, ви розплачетеся, вони розплачються

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • 1.
    Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри
    на скронях твоїх; хоч під листям — ти вже, як дитина,
    розлюбила мене — і тому я хотів би до тих говорити,
    які люблять завжди, і живі ще, і ждуть моїх слів
    ще із часу меланки, із часу найлегших снігів,
    коли під подушки прилітали найкращі дарунки,
    а меланка нам скаржилась, що на камені, миючи ноги,
    тоненький фартух замочила: тепер його сушить
    снігами й дзвінками, якими чорти вперезались;
    та ми, діти, боялись чортів, хоча вила у них
    дерев’яні, а зуби — з квасолі в позлітці;
    але ми припадали до скла й зазирали,
    як циган ведмедя веде на ланцу, і не знали — чому
    тато з мамою сумно так збоку стояли й дивились
    на нас ізнадвору;
    а позаду меланки йшла смерть, вся у марлю обвита,
    і коса на плечі — дерев’яна: ми найбільше любили її,
    бо впізнали крізь марлю сусіда, в якого руки не було…
    І меланка тоді стала дуже проситись до хати,
    та я в страсі розплакавсь,
    а дідько яблуко чомусь поклав на вікно,—
    і я раптом побачив себе у великому місті,
    де ніхто не боїться меланки — ніхто-не-боїться:
    я всі двері втворив, але навіть
    дзвінки не прийшли.
    2.
    Як я чорта боявся, коли мене посилали під вечір
    набрати картоплі в пивниці: підставляв патичок,
    або камінь — щоб двері не зачинялись, і руками двома
    щонайбільшу картоплю хапав, аби швидше набрати відро
    (хоч і сварений буду, бо треба тимчасом — дрібнішу),—
    і тікав, і ступав у миски, там, де квапилися холодці
    (до весілля? до поминок?.. хтОзна?..)
    А ще — бачу як зараз: дідо сидить в глибині
    при відчинених дверях, картоплю нарізує до садіння
    і співає про сербина, який по зарінку ходить.
    — Іван Малкович

Більше записів