1. Раптово почати плакати, часто після короткого здержування, дати волю сльозам через сильне емоційне переживання (сум, розпач, жаль, а іноді й радість).
2. Розпочати плач тривалий за часом або інтенсивний за силою вияву.
розплакатися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вона ладна була розплакатися. Вона почувала себе ображеною.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: дієслово () |