Значення
-
(у будівництві, техніці) Сила, що діє всередині конструкції або елемента, спрямована назовні та прагне його розширити, розсунути, протидіючи стиску; горизонтальна складова зусилля, що передається на опори.
-
(переносно) Напруга, суперечливий тиск між двома сторонами, який виникає внаслідок протистояння або конфлікту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпори, р. розпір, д. розпорам, з. розпори, о. розпорами, м. розпорах, к. розпори