Властивість або стан того, хто розпещений; надмірна зіпсованість, вимогливість та егоїзм, що виникають внаслідок безмірного балування та потакання примхам.
розпещеність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови