Значення
-
(у техніці) Процес видалення повітря або інших газів із замкнутого простору, системи чи ємності для створення вакууму або зниженого тиску.
-
(у фізиці, хімії) Стан середовища (наприклад, газової суміші), що характеризується значно зниженим тиском порівняно з атмосферним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпауження, р. розпауження, д. розпауженню, з. розпауження, о. розпауженням, м. розпауженні, к. розпауження