розпатланість

[rozpɑtlɑnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Стан, коли волосся або інші волокнисті матеріали (ниття, пряжа тощо) сильно збиті, заплутані, не розчісані.

  2. Переносно: стан безладдя, неохайності, недбалого вигляду (про одяг, зовнішність, приміщення).

  3. Переносно: стан розгубленості, розсіяності, незосередженості (про думки, почуття, психічний стан людини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпатланість, р. розпатланості, д. розпатланості, з. розпатланість, о. розпатланістю, м. розпатланості, к. розпатланосте

Більше записів