Значення
-
Стан, коли щось (переважно тіло, тканина, організм) втратило свою природну паруваність, тобто здатність утримувати пари або вологість; зволоженість, насиченість парами.
-
(Переносно) Втрата внутрішньої сили, енергії, життєвої повноти; стан виснаження, млявості, апатії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпарованість, р. розпарованості, д. розпарованості, з. розпарованість, о. розпарованістю, м. розпарованості, к. розпарованосте