1. (про шкіру) такий, що став м’яким, еластичним під дією пари або гарячої води; розпа́рений.
2. (переносно, розм.) такий, що відчуває сильну втому, розслабленість, млявість (переважно від спеки або великого навантаження).
розпарений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І, здавалося, воно почувало себе серед літнього дня так, як спітнілий, розпарений господар у маленькій коморі, увійшовши туди з поля дістати з бодні сала. Коли Гордій підійшов до криниці, у якої на цямринах стояло повне відро води, то побачив під нею захекану чорну курку, що, одвернувши до тану черево, дивилася на парубка.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: прикментик () |