розпалка

[rozpɑlkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Технічний пристрій або пристосування для розпалювання вогню (наприклад, у печі, каміні, мангалі), часто у вигляді довгої дерев’яної палички з намотаною на кінці ганчіркою, просоченою горючою речовиною.

  2. Рідкісне, застаріле значення: дія за значенням дієслова «розпалювати»; процес розпалювання чого-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпалка, р. розпалки, д. розпалці, з. розпалку, о. розпалкою, м. розпалці, к. розпалко

Більше записів