Розпаленілість — стан сильного збудження, запалу, пристрасті; висока ступінь інтенсивності почуттів або емоцій.
розпаленілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Розпаленілість — стан сильного збудження, запалу, пристрасті; висока ступінь інтенсивності почуттів або емоцій.
Відсутні