1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст., діал.) Місце, де щось розпадається, розсипається; розсип, розвал.
3. (заст., діал.) Стан розпаду, занепаду; занепад, руїна.
розпадок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
ЗУСТРІЧ З МОРОЗАМИ Сутінки спускалися швидко, ніби змагаючись із старим Сірком, щоб не дати йому завидна дійти до зручного місця для ночівлі, не дати йому до темряви пройти становик і спуститися в якийсь розпадок, де б тік, такий бажаний для змучених мандрівників, благословенний струмочок чи ключ. До ближчого такого розпадку було яких кілометрів з десять.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: іменник (однина) |