1. (про рослини) такий, що повністю розквіт, досягнув стадії повного цвітіння; у повному цвіту.
2. (переносно) такий, що досяг найвищого ступеня розвитку, вищої точки піднесення, найбільшої сили вияву.
розоцвітий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |