розоцвітий
[rozot͡sʋitɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(про рослини) такий, що повністю розквіт, досягнув стадії повного цвітіння; у повному цвіту.
-
(переносно) такий, що досяг найвищого ступеня розвитку, вищої точки піднесення, найбільшої сили вияву.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розоцвітий, р. розоцвітого, д. розоцвітому, з. розоцвітого, о. розоцвітим, м. розоцвітім