Властивість за значенням прикметника “розорливий”; здатність до швидкого та інтенсивного руйнування, спустошення, знищення чогось.
розорливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “розорливий”; здатність до швидкого та інтенсивного руйнування, спустошення, знищення чогось.
Відсутні