розорення

1. Дія за значенням дієслова “розорити” — руйнування, спустошення, знищення чогось; пограбування, плюндрування.

2. Стан за значенням дієслова “розоритися” — повне втрачання майна, засобів до існування; банкрутство, знищення економічної основи.

3. Переносно: повне моральне або духовне спустошення, втрата внутрішньої опори.

Приклади:

Приклад 1:
Тому держава намагалася обмежити лихварство, вберегти основну масу общинників від розорення лихварями. Хаммурапі вже на другому році свого царювання, подібно до своїх попередників, відновив «справедливість у країні», тобто скасував боргові зобов’язання, зберігши саму лихварську практику.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”