розніженість

1. Властивість за значенням прикметника “розніжений”; стан, коли когось надмірно пестили, зніжували, що призвело до егоїзму, вимогливості або нездатності до самостійності.

2. (переносне) Стан задоволеності, ніжності, спричинений зовнішніми комфортними умовами (наприклад, теплом, ласкою).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |