1. Вимірюючи, визначати розміри, величину або простір чогось; робити заміри.
2. Розподіляти, розкладати щось на частини за певною мірою або нормою; дозувати.
3. (перен.) Обдумувати, оцінювати, зважувати (часто про думки, можливості або вчинки).
Словник Української Мови
Буква
1. Вимірюючи, визначати розміри, величину або простір чогось; робити заміри.
2. Розподіляти, розкладати щось на частини за певною мірою або нормою; дозувати.
3. (перен.) Обдумувати, оцінювати, зважувати (часто про думки, можливості або вчинки).
Приклад 1:
А тому роздавати — розміряти — обід не міг будь-хто. Ця функція — це була відповідальна й почесна функція, яка вимагала окремого хисту.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”