Значення
-
Процес глибокого, послідовного мислення, спрямований на аналіз, зіставлення фактів або обґрунтування чогось; обмірковування, міркування.
-
Результат такого процесу; висновок, думка або судження, до якого дійшли внаслідок обмірковування.
-
(у філософії) Форма теоретичної діяльності розуму, що полягає в логічному виведенні нових істин з уже відомих; міркування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розмірковування, р. розмірковування, д. розмірковуванню, з. розмірковування, о. розмірковуванням, м. розмірковуванні, к. розмірковування