Значення
-
Той, хто або те, що розмежовує, відокремлює одне від іншого; роздільник, сепаратор.
-
У техніці, інформатиці — символ, знак або послідовність символів, що використовуються для відокремлення елементів даних, слів, полів, частин коду тощо (наприклад, кома, крапка з комою, пробіл, табуляція).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розмежовувач, р. розмежовувача, д. розмежовувачеві, з. розмежовувача, о. розмежовувачем, м. розмежовувачеві, к. розмежовувачу