1. (Про людину) Який перебуває в стані сильного збудження, занепокоєння, тривоги; розгублений, розхвиляний.
2. (Про почуття, стан) Який виражає сильне збудження, занепокоєння; неспокійний, тривожний.
Словник Української Мови
Буква
1. (Про людину) Який перебуває в стані сильного збудження, занепокоєння, тривоги; розгублений, розхвиляний.
2. (Про почуття, стан) Який виражає сильне збудження, занепокоєння; неспокійний, тривожний.
Відсутні