Значення
-
Фізична властивість речовини (магнетика), яка характеризує стан, коли вона втратила або не має постійної намагніченості; відсутність магнітних властивостей у тіла, здатного намагнічуватися.
-
Переносно: стан втрати енергії, ентузіазму, внутрішньої сили, ідейної стійкості або привабливості; втрата інтересу, бажання діяти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розмагніченість, р. розмагніченості, д. розмагніченості, з. розмагніченість, о. розмагніченістю, м. розмагніченості, к. розмагніченосте