1. Розділяти, роз’єднувати щось, що було з’єднане або злучене; рознімати частини цілого.
2. Розкривати, розтуляти, розкривати навстіж (наприклад, двері, вікна).
3. Розстібати, розпускати одяг або взуття (розлузувати хутро, кептар, чоботи).
Словник Української Мови
Буква
1. Розділяти, роз’єднувати щось, що було з’єднане або злучене; рознімати частини цілого.
2. Розкривати, розтуляти, розкривати навстіж (наприклад, двері, вікна).
3. Розстібати, розпускати одяг або взуття (розлузувати хутро, кептар, чоботи).
Відсутні