розлучниця

1. Жінка, яка навмисно руйнує чужу сім’ю, спричиняє розлучення подружжя, переважно вступаючи в зв’язок з однією зі сторін.

2. У переносному значенні — жінка, яка є причиною розриву, сварки між близькими людьми, друзями або коханцями.

3. Застаріле: жінка, яка офіційно або фактично перебуває в стані розлучення з чоловіком.

Приклади вживання

Приклад 1:
А другая тая, Розлучниця злая, Багатая сосідонька, Вдова молодая. А я вчора з нею, З сією змією, В полі плоскінь вибирала Та все й розказала, Що як мене любить, Женитися буде, І до себе злую суку Просила в придане.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |