розлучниця

[rozlut͡ʃnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Жінка, яка навмисно руйнує чужу сім’ю, спричиняє розлучення подружжя, переважно вступаючи в зв’язок з однією зі сторін.

  2. У переносному значенні — жінка, яка є причиною розриву, сварки між близькими людьми, друзями або коханцями.

  3. Застаріле: жінка, яка офіційно або фактично перебуває в стані розлучення з чоловіком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розлучниця, р. розлучниці, д. розлучниці, з. розлучницю, о. розлучницею, м. розлучниці, к. розлучнице

Більше записів