Словник Української Мови
Буква
1. Розділити на частини, зламати щось ціле або складене з кількох частин.
2. Зламати, пошкодити, зруйнувати механізм або пристрій, вивівши його з ладу.
3. Перен. Підкорити, зламати чийсь опір, волю, характер; позбавити сили, знерухомити.
4. Розг. Сильно втомити, знесилити.
Приклад 1:
Через те слідчі роблять аврали, щоб той залом розламати, розчистити, — викликають геть з усіх районів весь місцевий слідчий персонал, всіх начальників районів та їхніх заступників і мобілізовують потрібні ще кадри в партійній організації області на допомогу, ставлять їх до конвейєра, щоб подвоїти, потроїти пропускну спроможність цього конвейєра розбирання людських душ. Конвейєр аж гуде.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”