Словник Української Мови
Буква
1. Велика лінійна ділянка земної кори, де породи зміщені, розірвані або деформовані внаслідок тектонічних рухів; тектонічний розрив, що розділяє суміжні блоки літосфери.
2. (у переносному значенні) Глибока, принципова суперечність у поглядах, інтересах або відносинах; розкол, розбрат.
3. (геол.) Процес утворення розлому (у 1-му значенні); розламування, тріщиноутворення в земній корі.
Приклад 1:
Бо говорили щось про відьом і про мага з Далекого Сходу, і пророцтва рабина-чудотворця з Бродів, і про те, що між світами стався розлам, і пішла тріщина, що істоти з іншого світу почали западатись до нашого світу, а наші земні люди — у потойбіччя, і що прірва дедалі ширшає, і вже зовсім скоро наша могутня імперія потрапить у вир, де її розмеле й потрощить, ніби ніколи й не було. Аж волосся дибки ставало.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”