розладжений

1. Який перебуває у стані розладу, безладдя; невпорядкований, хаотичний.

2. Який порушений у своїй нормальній структурі, функціонуванні або взаємодії частин; зіпсований, непрацюючий як слід.

3. Про людину: який переживає внутрішній розлад, психічну неврівноваженість; стурбований, збентежений.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |