розладженість

1. Стан, коли щось (механізм, система, процес) виведено з ладу, порушено його нормальне функціонування; несправність, розбалансованість.

2. Відсутність порядку, організованості; хаотичність, безлад.

3. Медичний та психологічний термін, що означає порушення нормальної діяльності організму, психіки або поведінки; дисфункція.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |