Значення
-
Стан, коли щось (механізм, система, процес) виведено з ладу, порушено його нормальне функціонування; несправність, розбалансованість.
-
Відсутність порядку, організованості; хаотичність, безлад.
-
Медичний та психологічний термін, що означає порушення нормальної діяльності організму, психіки або поведінки; дисфункція.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розладженість, р. розладженості, д. розладженості, з. розладженість, о. розладженістю, м. розладженості, к. розладженосте