1. (дієприкметник від дієслова “розкисати”) Такий, що втрачає форму, твердість, стає м’яким, розм’яклим від вологи або вологи та тепла.
2. (переносне значення) Такий, що втрачає енергію, бадьорість, рішучість; стає млявим, апатичним, безвольним.
Словник Української Мови
Буква
1. (дієприкметник від дієслова “розкисати”) Такий, що втрачає форму, твердість, стає м’яким, розм’яклим від вологи або вологи та тепла.
2. (переносне значення) Такий, що втрачає енергію, бадьорість, рішучість; стає млявим, апатичним, безвольним.
Відсутні