розкисати

1. Втрачати форму, твердість, ставати м’яким та розмоклим від вологи або вологих умов.

2. Перен. Втрачати енергію, бадьорість, силу волі; ставати млявим, апатичним, безсилим.

3. Розм. Сильно рознервовуватися, занепадати духом, впадати у відчай через неприємності.

Приклади:

Приклад 1:
Не маю права розкисати, якщо хочу себе зберегти. 10/ХІ — 42 р. Форостівського звільнили другого ж дня, і він, так наче нічого й не трапилось, продовжує виконувати обов’язки голови міста.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”