розкувати

1. Зняти копита з коня або іншої тварини.

2. Зняти кайдани, пута; звільнити від кайданів.

3. Перен., розм. Позбавити чогось гнітючого, стримуючого; дати волю, розкріпачити.

4. Розігнати, розбити (про щось згуртоване, міцне).

5. Розбити, зламати щось тверде (наприклад, лід).

Приклади вживання

Приклад 1:
Нема кому розкувати, Одностайне стати За Євангеліє правди[249], За темнії люде!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: дієслово () |