розкущений

[rozkuʃt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Який розкусився, тобто розпустився, почав рости в різні боки (про рослини, зокрема про гілки, пагони).

  2. Перен. Який став розбещеним, розпусним, втратив дисципліну та моральні обмеження (про людину, групу людей).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкущений, р. розкущеного, д. розкущеному, з. розкущеного, о. розкущеним, м. розкущенім

Більше записів