1. Який розкусився, тобто розпустився, почав рости в різні боки (про рослини, зокрема про гілки, пагони).
2. Перен. Який став розбещеним, розпусним, втратив дисципліну та моральні обмеження (про людину, групу людей).
розкущений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |