розкуркулювання

[rozkurkuljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Історичний термін, що означає політику радянської влади у 1920-1930-х роках, спрямовану на ліквідацію заможного селянства (куркульства) як класу шляхом примусової конфіскації майна, виселення та репресій.

  2. У переносному значенні — рішуче викриття та усунення когось із становища впливу, позбавлення влади чи ресурсів, часто з використанням жорстких заходів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкуркулювання, р. розкуркулювання, д. розкуркулюванню, з. розкуркулювання, о. розкуркулюванням, м. розкуркулюванні, к. розкуркулювання

Більше записів