розкуркулення

[rozkurkulɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Історичний термін, що означає політику радянської влади у 1920–1930-х роках, спрямовану на ліквідацію заможного селянства (куркульства) як соціального класу шляхом примусової конфіскації майна, виселення та репресій.

  2. У переносному значенні — насильницьке позбавлення когось майна, засобів до існування або соціального статусу; жорстке економічне знищення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкуркулення, р. розкуркулення, д. розкуркуленню, з. розкуркулення, о. розкуркуленням, м. розкуркуленні, к. розкуркулення

Більше записів