Значення
-
(діал.) Дія за значенням «розкумати»; припинення кумання, тобто перебування в стані оп’яніння, сп’яніння; протверезіння.
-
(перен., діал.) Прихід до тями, усвідомлення чогось після періоду незрозумілості, затьмареності свідомості; прояснення думок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкумання, р. розкумання, д. розкуманню, з. розкумання, о. розкуманням, м. розкуманні, к. розкумання