розкудовчений
[rozkudoʋt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(про волосся, шерсть тощо) Розпущений, розкучерявлений, що набув вигляду кудлатої, неохайної маси.
-
(переносно, розм.) Розторощений, збентежений, що перебуває в стані розгубленості або душевного неспокою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкудовчений, р. розкудовченого, д. розкудовченому, з. розкудовченого, о. розкудовченим, м. розкудовченім