розкудовчений

1. (про волосся, шерсть тощо) Розпущений, розкучерявлений, що набув вигляду кудлатої, неохайної маси.

2. (переносно, розм.) Розторощений, збентежений, що перебуває в стані розгубленості або душевного неспокою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |