Властивість за значенням прикметника “розкудовчений”; стан, коли щось (зазвичай волосся, шерсть, пучок ниток тощо) перебуває в розпатланому, неохайному, збунтованому вигляді.
розкудовченість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |