1. Властивість за значенням прикметника “розкудланий”; стан, коли щось (переважно волосся) є кудлатим, розпущеним, неохайним, нечесаним.
2. Переносно: неохайність, недбалість у зовнішньому вигляді або в загальній поведінці, образі життя.
розкудланість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |